Історична довідка
Шість чудових сіл зі своєю давньою історією увійшли до складу Спаської територіальної громади. Центром громади є село Спас.
Перші документальні згадки про село Спас в архівних документах Івано-Франківська відносяться до 29 жовтня 1469 року. За легендами, які передаються з покоління в покоління, назва села походить від того, що жителі, які в той час проживали на території горба, втікаючи від монголо-татарських поневолювачів, які все палили на своєму шляху під час нападів, знайшли прихисток, тобто «спаслися», у долині під горою в тамтешніх жителів і поклали цим початок назви села Спас.
На південному-заході від села Спас розташоване село Луги, яке існує вже понад 160 років. Воно виникло після 1848 року, коли Австро-Угорський уряд змушений був скасувати на землях тодішньої Галичини панщину. Тоді на лугах, на березі річки Чечви, трохи вище того місця, де в неї впадає річка Ілемка, жили в кількох колибах панські лісоруби, які заготовляли гонту для поміщицьких дворів. Після скасування панщини ці сім’ї не повернулись у свої села. Так і залишились вони на лугах над Чечвою і дали початок селу Луги. Перша письмова згадка про село датується 1857 роком.
Розкинулися на правому березі р. Чечва і простягнулися до вічнозеленого мовчазного лісу ще два гірські села Погорілець і Підсухи. Обидва села виникли в 1710 році.
Назву села Підсухи пов’язують з місцевістю, де воно виникло, «під сухим верхом».
Село Погорілець первісну назву мало «Погорілий». Зародилося село, як присілок села Спас біля Спаського монастиря.
Село Суходіл розкинулося між двома притоками річки Чечва: Чорним і Потоком. Назва села має значення «без водної частини», що зрошується тільки сніговими і дощовими водами. Село Суходіл засноване в 1636 році. Воно бере свої початки з далекого середньовіччя, коли в історію України вписували свої сторінки запорізькі козаки.
Історія поселення перших жителів села Липовиця відноситься до 1639 року, однак село засноване набагато раніше. Перші поселенці знайшли своє пристановище під величезною крислатою липою, що росла серед лісу, від виду дерева дістало назву село Липовиця.
На сьогоднішній день ці села стоять на порозі творення новітньої історії. З вірою в краще і Божим Благословенням, крокуємо до кращого майбутнього!